З моменту виникнення телебачення зацікавлений людський розум постійно шукав способи застосування цієї технології для реалізації можливості відеозв'язку. Перші спроби були зроблені ще в кінці 20-х років минулого століття, коли компанія AT & T Bell Telephone (згодом Bell Labs) представила перший робочий комплекс телевізійного зв'язку. У 1927 році Герберт Гувер, який тоді був міністром торгівлі США, виступив зі студії у Вашингтоні перед присутніми в Нью-Йорку журналістами та чиновниками. Хоча передача візуальної інформації була односторонньою і діалог можна було вести лише через телефон, це вже був прообраз першої системи відеоконференції.
1930-й можна назвати роком народження відеозв'язку, коли лише через три роки компанією AT & T був представлений перший повноцінний варіант двосторонньої аудіовізуальної телекомунікаційної системи відеозв'язку в її сучасному розумінні. У 1931 році була проведена нова публічна демонстрація — сеанс двостороннього відеозв'язку між двома офісами AT & T на Манхеттені.
Справедливості заради треба сказати, що спроби створення подібних систем були не тільки в США. У рік проведення XI літніх Олімпійських Ігор в Німеччині в 1936 році, німецький вчений Георг Шуберт презентував першу робочу систему — прообраз сучасної відеотелефонії, яку вже можна було застосовувати для комерційних цілей. Але Друга світова війна внесла свої корективи й розвиток відеоконференцзв'язку зупинилося на кілька десятиліть.
У повоєнні роки інтерес до цієї технології у світі знизився й лише компанія AT & T не залишала спроби створити комерційну систему відеозв'язку.
У підсумку в 1956 році компанія AT & T представила прототип двосторонньої системи відеозв'язку. Правда, передавала вона всього один кадр у дві секунди, але зате давала досить стабільне і чітке зображення (180 рядків, 40 кілопікселей на кадр при 25 кадрів в секунду). На основі цього проекту в 1959 році AT & T почали розробляти перший комерційний відеотелефон під назвою Picturephone Mod I. Робочу систему презентували на всесвітній виставці в Нью-Йорку 20 квітня 1964 року.
Для зв'язку були зроблені спеціальні кабінки для переговорів, і ціна відеозв'язку на тоді була досить високою: три хвилини розмови - $ 16, 15 хв - $ 80 (що в еквіваленті на сьогодні буде приблизно $ 105 і $ 528 відповідно). В результаті проект виявився комерційно нерентабельним і незабаром його згорнули.
Однак в AT & T вірила в перспективу свого винаходу, а головною проблемою вважали зручність використання пристрою. Наступна модель Picturephone Mod II була представлена в 1969 році й вона вже володіла компактної офісною системою відеозв'язку. Перша комерційна телеконференція із застосуванням відеофона Picturephone Mod II відбулася 30 червня 1970 року в Піттсбурзі. Сервісна підписка була офіційно запущена в восьми компаніях в районі Піттсбурга. Нью-Йорк повинен був стати стартовим містом сервісу, але технічні недоліки з мережею залишили Піттсбург лише одним містом, де змогла бути реалізована ця технологія.
У 1970 році використання відеозв'язку залишалося дорогим. На додаток до вартості установки в 150 доларів, клієнти повинні були платити 160 доларів на місяць (близько тисячі п'ятдесят сім доларів у 2020 році) за 30 хвилин відеозв'язку. На жаль і цей проект виявився в результаті комерційно провальним. Серед причин невдачі проекту не тільки висока вартість системи, але і не цілком певна цінність рішення для замовника. У той час користувачам далеко не завжди було зрозуміло, навіщо співрозмовнику потрібно бачити їх під час телефонних переговорів. Але початок комерційного застосування систем відеозв'язку було вже покладено.
З того часу системами відеоконференцзв'язку намагалися займатися компанії у різних країнах. Прототипи й навіть робочі системи були створені не тільки в США, а й у Великобританії, Японії та СРСР. Однак всі ці системи були дорогими та технічно дуже складними через недосконалу елементної бази.
Потрібні були багато років, щоб технологія змогла розвинутися і стати комерційно успішним продуктом. Крім того, масовий розвиток мережі Інтернет сприяло перевороту в сприйнятті систем комунікацій і усвідомлення важливості передачі не тільки звуку, але і зображення.
І ось через 50 років після першого комерційного відеодзвінка, компанія Alcatel-Lucent Enterprise, до складу якої входить і Bell Labs (колишня AT & T), випустила нову версію своєї хмарної відеокомунікаційної платформи Rainbow. Платформа, що є логічним продовженням тієї титанічної роботи, яку виконала у 20 столітті компанія AT & T для просування технології відеозв'язку в широкі маси. Раніше ми вже писали про Rainbow, як про корпоративну комунікаційної платформи з високим рівнем захисту переданої інформації та широкими можливостями інтеграції в різні бізнес-додатки https://infotel.ua/ru/oblachnyj-servis-alcatel-lucent-rainbow/. Тому зараз я б хотів зупинитися на особливостях останнього релізу.
Остання версія Rainbow пропонує оптимізований дизайн і покращений інтерфейс для розширеної спільної роботи. Оновлення, включаючи кнопки швидкої дії, інтуїтивно зрозумілі значки та спрощену навігацію, роблять платформу ще більш зручною для користувача. Для поліпшення зручності використання, Alcatel-Lucent Enterprise інтегрувала більше індивідуальних варіантів, включаючи настроюється розмір символів для підвищення читаності для користувачів з ослабленим зором і двунаправленность, яка підтримує мови, які базуються на латиниці, і дозволяє переглядати контент «справа наліво».
Відеоконференцзв'язок тепер пропонує різні варіанти відеопотоків для більш особистого взаємодії в поєднанні з розширеними можливостями конференції до 120 активних учасників. При цьому кількість одночасно зображуваних учасників збільшилася до 12 осіб (до 6 учасників в мобільній версії). Alcatel-Lucent Enterprise також інтегрувала алгоритми контролю якості звуку, щоб забезпечити оптимальну якість звуку і попередити користувача про будь-які проблеми якості мережі.
Нові функції управління часом Rainbow є унікальними, дозволяючи організаціям підвищити продуктивність і спростити віддалену роботу для співробітників. Відстеження в реальному часі було інтегровано в платформу для моніторингу аудіо- і відеоконференцій, а можливості штучного інтелекту використовуються для автоматичного регулювання часу виступу учасників. Був доданий простий у використанні планувальник зборів, що дозволяє одним клацанням миші планувати зустрічі, визначаючи доступність учасників конференції.
Він також дозволяє користувачам запрошувати учасників з Rainbow незалежно від того, чи є у них обліковий запис Rainbow. Окрім цього, користувачі тепер можуть залишатися на зв'язку, безперешкодно перемикаючи активні виклики з мобільного телефону на ноутбук або навпаки.
Основий акцент у платформі Rainbow компанія ALE робить на корпоративні комунікації. Але у зв'язку з карантином і все більшою потребою дистанційного навчання, ALE зараз активно працює над розширенням функціональності режиму вебінару і планує збільшити кількість одночасно зображуваних учасників до 50 осіб вже в 4 кварталі 2020 року. У 2021 році максимальна кількість учасників відеоконференцій досягне 1000 осіб.
Залишається додати, що звантажити й встановити безкоштовну версію Rainbow можна самостійно з сайту компанії-розробника за посиланням https://www.al-enterprise.com/en/rainbow/download-app. Безкоштовна версія має деякі обмеження, але ви можете отримати повнофункціональну корпоративну версію звернувшись в компанію «Інфотел», офіційного представника компанії Alcatel-Lucent Enterprise в Україні.
Остается добавить, что скачать и установить бесплатную версию Rainbow можно самостоятельно с сайта компании-разработчика по ссылке https://www.al-enterprise.com/en/rainbow/download-app. Бесплатная версия имеет некоторые ограничения, но вы можете получить полнофункциональную корпоративную версию обратившись в компанию «Инфотел», официального представителя компании Alcatel-Lucent Enterprise в Украине.